Великдень наближається...

 19 квітня, православні християни святкують Великдень. Це світле свято в пам’ять про диво воскресіння Сина Божого відзначається християнами всього світу протягом багатьох століть. Для українців Великдень — основне річне свято. 

     «Великдень» чи «Пасха»?

Найпоширеніша назва свята Воскресіння в Україні — Великдень. Це слово прийшло до нас з язичництва, і раніше пов’язувалося з пробудженням природи, з початком засівання. Слово «Великдень» — великий день — означає прихід весни, сонечка, всього найкращого, відродження природи. 

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах (з івриту — «перехід»), що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Тож для ізраїльтян це свято символізує перехід від рабства до свободи.

Сучасне свято Великодня та пасхальні обряди, пов’язані з особою Ісуса Христа як свято Воскресіння Христового. Це — перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, це — перехід людини з рабства гріха, зла до свободи любові, добра.

Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. На яйцях нотували всі символи: сонце, місяць, зірки, вогонь, воду, землю тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало мистецтвом.

Поруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були гаївки — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата.