На сьогодні інтернет є безмежним простором для задоволення найрізноманітніших потреб дитини у навчанні й відпочинку, у комунікації з рідними, у самоствердженні й визнанні серед однолітків, в отриманні чергової порції інформації з фронту. Водночас всесвітня мережа може нести загрози здоров’ю й матеріальному добробуту своїх користувачів, де діти можуть бути як жертвами, так і потенційним джерелом загроз в Інтернеті.
Які є ризики онлайн і що робити?
- Кібербулінг — цькування, що може стати результатом/причиною реального цькування в школі. Потрібно звернутися до адміністраторів соцмережі для видалення неприйнятного контенту. Не можна забороняти використання мережі. Варто розібратися в причинах, підтримати дитину.
- Суїцидальні та екстремістські групи в соцмережах. Діти мають знати, що гра може коштувати життя. Бажано заборонити використання мережі «ВКонтакте» (яка заборонена законом України) та VPN на пристрої дитини.
- Контент, що шкодить (візуалізація насильства, спонукання до булімії або анорексії). Батьки можуть самі ненавмисно спровокувати ранню сексуалізацію дитини, розповідаючи про свою інтимну сферу чи з’являючись перед дитиною без одягу. Обов’язково встановіть батьківський контроль на всіх пристроях, якими користується дитина. Ігри та фільми також мають вікові обмеження.
- Фейкова інформація. В умовах війни, де активно діє інформаційний фронт, найбільш поширеною загрозою є фейкова інформація (від англ. fake — підробка). Така інформація є досить ефективним способом маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, подання фактів у спотвореному вигляді або ж подання свідомо неправдивої інформації.
- Ігри на гроші. Заборона з боку батьків.
- Грумінг — дії з метою завоювання довіри дитини та дорослих, що опікуються нею, для отримання інтимних фото/відео. Це може призвести до вимагання грошей, більш інтимних матеріалів, особистих зустрічей та шантажу дитини розповсюдженням цих матеріалів. Злочинці знайомляться зазвичай через соцмережі, онлайн-ігри, телеграм-канали, розсилаючи сотні повідомлень і пропозицій «дружби та спілкування», або обирають дитину, із публікацій якої зрозуміло, що вона засмучена та самотня.
- Інтернет-шахрайство – заволодіння чужим майном за допомогою введення в оману або зловживання довірою іншої людини.
Що зробити батькам та учителям?
• Налагодити з дитиною довірливі стосунки. Більше часу проводити разом.
• Роз’яснити дитині можливі ризики, домовитися про заборону надсилання своїх інтимних фото/відео (до 18 років — це дитяча порнографія і карається законом) та зустрічей після онлайн-знайомств.
• Пояснити дитині, що люди в мережі не завжди ті, за кого себе видають, навіть якщо налагодили дуже теплі стосунки з нею в онлайні. Тому краще не спілкуватися з незнайомцями.
• Роз’яснити, що все, що потрапило в онлайн-простір, уже ніколи не буде таємницею: ні з ким не ділитися особистою інформацією та не публікувати на сторінках у соцмережах номер школи, домашню адресу, інформацію про батьків, номер телефону, логін та пароль сторінки та пошти.
• Обговорити, які сайти та мережі використовує дитина. Навчити її встановлювати приватність сторінки, визначати, хто може писати особисті повідомлення та коментарі, як видаляти повідомлення та створювати чорні списки користувачів. Самому зареєструватися в мережі та переглядати стрічку дитини та список її друзів.
• Попросити не відповідати на небажані, дивні повідомлення електронної пошти та в мережах і розповідати про те, що викликало неприємні відчуття в мережі.
• Не просити дитину видалити свої сторінки в соцмережах — це ізолює її від однолітків.
